Наприкінці
жовтня
американська
консалтингова
компанія
Gartner
опублікувала
своє

щорічне
дослідження
основних
тенденцій
у
сфері
інформаційних
технологій
.

Фахівці
компанії
визначили
дев’ять
основних
тенденцій
розвитку
індустрії
наступного
року,
які
умовно
розподіляються
по
трьох
напрямках

орієнтованість
на
людей,
відсутність
прив’язки
до
місця
та
забезпечення
надійності
ланцюгів
постачання.
А
всі
разом
вони
становлять
те,
що
на
думку
Gartner
буде
визначати
найближчі
пріоритети
розвитку
IT-індустрії,
та
фінтеху
зокрема.

Безперечно,
більшість
трендів,
окреслених
Gartner,
вплинуть
на
всі
без
виключення
ринки.
Але
є
серед
них
ті,
що
будуть
особливо
актуальні
для
фінтеху
найближчим
часом,
в
тому
числі
й
в
українських
реаліях.

По-перше

це
збір
та
опрацювання
даних
(так
звана
big
data),
по-друге

захист
інформації,
по-третє

персоналізація
досвіду
та
кастомізація
пропозицій.


Big
data

Big
data

дуже
перспективний
напрямок
роботи
з
даними,
особливо
у
фінансовому
секторі.
Гарним
прикладом
є
досвід
ICE

найбільшого
майданчика
торгівлі
ф’ючерсами,
акціями
та
опціонами.
Біржа
генерує
в
процесі
своєї
роботи
величезний
об’єм
даних,
використання
яких
є
критично
важливим
для
оптимізації
і
задоволення
вимог
ринку
та
клієнтів,
і
в
певний
момент,
об’єм
даних
настільки
збільшився,
що
інфраструктура
була
неспроможна
їх
якісно
й
оперативно
опрацьовувати.

Рішенням
стало
впровадження
Cloudera
Enterprise
DataHub

оновленої
платформи
зі
спроможністю
опрацьовувати
понад
20
петабайт
даних
в
реальному
часі. 

Українські
компанії
сьогодні
активно
впроваджують
роботу
з
big
data
в
свої
бізнес-моделі

йдеться,
зокрема,
про
банки,
мобільних
операторів,
рітейл,
фармацевтичний
та
аграрний
сектори
тощо.

Завдяки
аналітиці
великих
даних,
компанії
оптимізують
свої
продажі
та
логістику,
більш
глибоко
пізнають
своїх
клієнтів
і
завдяки
цьому
створюють
для
них
більш
якісні
рішення
та
продукти.

Логічно,
що
актуальність
таких
трендів,
як
Distributed
Cloud
(розподілена
хмарність)
та
AI
Engineering
(проектування
систем
штучного
інтелекту)

це
лише
питання
часу.
І
переконана

чекати
доведеться
не
довго. 

Зараз
більшість
компаній,
які
працюють
з
big
data,
зберігають
інформацію
централізовано
(умовно

на
одній
хмарі).
А
перехід
на
так
зване «розподільне»
зберігання
даних
дозволяє
суттєво
оптимізувати
роботу
з
великими
об’ємами
інформації
та
розташовувати
центри
обробки
даних
в
будь-якому
місці,
що
вирішить
масу
проблем:
від
технічних

до
законодавчих.

Цей
тренд
включає
в
себе
розподіл
загальнодоступних
хмарних
сервісів
по
різних
місцях
розташування
не
лише
для
швидкої
обробки
значних
масивів
даних,
а
задля
фізичного
розміщення
серверів
безпосередньо
у
зоні
ділової
активності,
ближче
до
клієнта.

Gartner
прогнозує,
що
до
2025
року
більшість
відомих
нам
платформ
надаватимуть
послуги
Distributed
Cloud,
що
забезпечить
зручне
та
надійне
зберігання
інформації. 


Захист
інформації

Зараз
ми
знаходимось
на
тому
етапі
розвитку
технологій,
коли
хакнути
компанію
набагато
складніше,
ніж
окремого
користувача.
Різноманітне
спеціалізоване
програмне
забезпечення,
способи
шифрування
інформації
та
інші
засоби
протидії
зловмисникам
роблять
втручання
в
роботу
великих
установ
і,
особливо
банків,
надскладним
завданням.

Тому
ті,
хто
хоче
прибрати
ваші
кошти
до
рук,
скоріш
за
все,
будуть
намагатися
заволодіти
паролями
особисто
у
вас:
прикидатись
працівником
банку
та
випитувати
пін-код,
просити
переказати
кошти
на
сторонні
рахунки «задля
безпеки»,
виманювати
дані
картки
через
фішингові
сайти
тощо.
Все
це
відомі,
але,
на
жаль,
досі
актуальні
техніки,
якими
користуються
злочинці.

В
найближчому
майбутньому
сили
ІТ-спеціалістів
все
ще
будуть
зосереджені
на
вдосконаленні
систем
корпоративного
захисту
інформації.
Так
звана
Cyber
security
mesh
(сітка
кібербезпеки),
дозволяє
отримати
безпечний
доступ
до
будь-якого
цифрового
активу,
незалежно
від
того,
де
знаходиться
людина
або
сам
актив.
І,
враховуючи
поточні
темпи,
до
2025-го
security
mesh
буде
підтримувати
більше
половини
запитів
на
управління
цифровими
правами.

Захист
персональних
даних
залишається
чи
не
головним
пріоритетом
для
бізнесу.
Враховуючи
посилення
законодавчого
регулювання
в
цій
сфері
по
всьому
світу,
більшість
великих
корпорацій
вже
до
2025
року
оновлять
свої
системи
захисту
конфіденційних
даних

особливо,
якщо
йдеться
про
багатосторонню
обробку
даних. 

Проте,
в
питанні
безпеки
не
варто
нівелювати
роль
самих
користувачів.
І
поки
компанії
все
більше
інвестують
в
технології,
з
метою
захисту
даних 
своїх
клієнтів,
користувачі
самі
мають
дотримуватись
базових
правил
безпеки.
Наприклад,
для
покупок
в
інтернеті
використовувати
віртуальні
картки,
встановлювати
ліміти
на
витрати
онлайн,
періодично
змінювати
паролі
та
не
зберігати
їх
в
одному
доступному
файлі,
та,
звісно,
не
повідомляти
свої
паролі
та
CVV
стороннім.


Персоналізація
досвіду
та
кастомізація
пропозицій

Люди
досить
швидко
звикли
до
персоналізації
пропозиції
та
сприймають
її
як
належне.
Більш
того,
вони
готові
ділитись
даними
про
себе
з
брендами,
аби
ті
адаптували
свої
пропозиції
під
них.

Так,
за
даними
консалтингової
компанії
Accenture,
81%
споживачів
хотіли
б,
щоб
бренди
дізнавались
про
їх
уподобання
ще
на
етапі
знайомства.
І
вони
швидко
рухаються
в
цьому
напрямку,
активно
впроваджуючи
АІ
і
долучаючи
нейронні
мережі
до
прийняття
рішень,
як
на
етапі
розробки
продукту,
так
й
на
етапі
його
просування.
Наприклад,
британський
інтернет-магазин
ASOS
вже
під
час
другого
відвідування
клієнтом
маркетплейсу
автоматично
веде
його
на
чоловічу
або
жіночу
сторінку,
спираючись
на
попередній
досвід.

Найбільш
корисним
такий
підхід
стає
для
компаній,
що
пропонують
широкий
вибір
різноманітних
товарів
чи
послуг.
Для
них
важливо
спростити
вибір
для
кожного
конкретного
клієнта
– 
оптимізувати
пропозицію,
звівши
її
до
максимально
актуальної
опції.

Британський
магазин
Tesco
формує
спеціальні
пропозиції
залежно
від
історії
покупок.
Наприклад,
якщо
у
вас
є
домашній
улюбленець,
для
якого
ви
часто
купуєте
продукти,
то
можете
очікувати
спеціальні
знижки
на
цю
групу
товарів.
В
Україні
приблизно
за
такою
ж
схемою
діє
Rozetka
та
інші
онлайн-рітейлери.

Впевнена,
що
в
найближчому
майбутньому
компанії
продовжуватимуть
впроваджувати
та
вдосконалювати
технології
персоналізації
досвіду
та
кастомізації
пропозиції
у
своїх
сервісах.
Gartner
йде
далі
та
говорить
про
total
experience
(узагальнений
досвід),
який
буде
об’єднувати
технології,
що
розуміють
поведінкові
мотиви
людини,
з
досвідом
співробітників
та
споживачів.
А
допоможе
в
цьому
гіперавтоматизація,
поштовх
якій
несподівано
надала
пандемія
COVID-19,
спонукаючи
всіх
до
переходу
в
онлайн.

Що
ж
до
необанкінгу,
то
тут
персоналізація
є
чи
не
найважливішим
аспектом
роботи
з
клієнтом.
Наприклад,
в
izibank
вже
зараз,
на
беті,
є
індивідуалізація
платіжних
карт,
персоналізована
фінансова
аналітика,
кастомізація
платежів
та
переказів.
Виводячи
на
ринок
izibank,
ми
свідомо
вийшли
з
бетою,
щоб
дати
можливість
користувачеві
ділитись
фідбеком
і
вже
на
цьому
етапі
впливати
на
функціонал
і
UX/UI
дизайн
додатку. 

Саме
ці
тренди
матимуть
вплив
на
бізнес
по
всьому
світу,
в
тому
числі
й
в
Україні.
І
вже
зараз
ми
можемо
бачити,
що
саме
нам
дадуть
успіхи
в
технологічному
поступі:
це
ще
більш
таргетовані
комерційні
пропозиції,
краща
безпека
даних
та
їх
децентралізація,
а
також
оптимізація
роботи
з
великими
обсягами
даних
за
допомогою
нових,
більш
досконалих
інструментів.

Если
Вы
заметили
орфографическую
ошибку,
выделите
её
мышью
и
нажмите
Ctrl+Enter.


Еще
по
теме

от admin

Добавить комментарий